Коли на проєкті вперше з'являється фраза "потрібно перевірити відповідність ДБН системи протипожежного захисту", половина команди тихо йде гуглити, що це взагалі таке. І це нормально — документ об'ємний, написаний казенною мовою, а посилань на суміжні норми там стільки, що без чашки кави не розібратися. Але якщо ви хоч раз здавали об'єкт в експлуатацію, ви вже знаєте: без цього документа проєкт просто не пройде експертизу.
ДБН В 2.5 56 2014 системи протипожежного захисту — це базовий нормативний акт, який визначає, які саме інженерні системи повинні стояти на об'єкті залежно від його класу, поверховості, площі та функціонального призначення. Йдеться не тільки про пожежну сигналізацію, хоча саме з нею документ асоціюється найчастіше. Туди входять системи оповіщення й керування евакуацією, автоматичне пожежогасіння, димовидалення, підпір повітря на сходових клітках — весь той інженерний "оркестр", який має спрацювати синхронно за лічені секунди.
Чому саме 2014 рік і що там було до нього
До появи цього документа проєктувальники користувалися розрізненими нормами, частина з яких ще з радянських часів, і кожна нова споруда — особливо нетипова, на кшталт торгового центру з атріумом чи багатофункціонального комплексу — ставала приводом для окремих узгоджень із наглядовими органами. ДБН 2014 системи протипожежного захисту звів це все в одну логіку: клас функціональної пожежної небезпеки, категорія приміщення, і на основі цього — конкретний перелік необхідних систем. Стало простіше рахувати, простіше закладати в кошторис, простіше пояснювати замовнику, чому сигналізація сама по собі — це ще не протипожежний захист будівлі, а лише одна з його складових.
Порівняно з тим, що було раніше, це відчутний крок вперед. Раніше проєктувальник міг годинами шукати, яким документом керуватися для конкретного типу об'єкта, а зараз є одна структура, від якої можна відштовхуватися.
Що саме регулює ДБН протипожежний захист
Документ охоплює кілька великих блоків, і плутати їх не варто, бо кожен має свою логіку розрахунку:
- системи пожежної сигналізації та оповіщення — де саме ставити датчики, як розбивати будівлю на зони контролю, які типи сповіщувачів підходять для різних приміщень;
- автоматичні системи пожежогасіння — спринклерні, дренчерні, газові, порошкові, залежно від того, що зберігається чи відбувається в приміщенні;
- системи протидимного захисту — вентиляція, яка не дає диму заповнити шляхи евакуації швидше, ніж люди встигнуть вийти.
На практиці ці три блоки рідко проєктуються окремо один від одного. Якщо у вас склад із високим стелажним зберіганням, димовидалення й пожежогасіння працюють у зв'язці — одне вмикає інше, і затримка в кілька секунд уже означає різницю між локальним осередком і повноцінною пожежею.
Невеликий приклад із практики
Був об'єкт — логістичний склад класу B, стелажне зберігання висотою під дев'ять метрів. Замовник спочатку хотів обмежитися стандартною спринклерною системою, бо "так дешевше і швидше погодять". Розрахунок за нормативом показав інше: при такій висоті стелажів і категорії горючості вантажу потрібна система з підвищеною інтенсивністю зрошення, а місцями — навіть внутрішньостелажне пожежогасіння. Довелося переробляти проєкт вентиляції, бо початкова схема димовидалення просто не встигала б відводити продукти горіння з такою швидкістю розповсюдження вогню. Дорожче на етапі проєктування, зате об'єкт пройшов експертизу з першого разу, без зауважень і повторних узгоджень.
Зміни, які принесла редакція 2019 року
ДБН системи протипожежного захисту 2019 — це вже не новий документ з нуля, а оновлена редакція, яка врахувала практику застосування попередньої версії й підтягнула деякі формулювання ближче до європейських підходів. З'явилося більше уточнень щодо атріумів, підземних паркінгів, об'єктів зі змішаним функціональним призначенням — тобто саме там, де раніше проєктувальники найчастіше зверталися за додатковими технічними умовами. Логіка розрахунку залишилася тією самою, але деталізація стала більш зрозумілою, і це відчутно скорочує кількість спірних моментів під час експертизи.
Якщо порівнювати роботу за старою і новою редакцією — раніше нетипові об'єкти часто "зависали" на етапі погодження на тижні, зараз більшість питань закривається одразу за нормативом, без окремих технічних умов від наглядового органу.
На що звертати увагу проєктувальнику вже сьогодні
Головна помилка, яку я бачу регулярно — намагання підібрати систему захисту вже після того, як архітектурне рішення затверджене й змінювати щось пізно. Категорію приміщення, клас функціональної пожежної небезпеки і, відповідно, весь набір необхідних систем варто прораховувати ще на етапі концепції, а не тоді, коли планування вже намальоване й погоджене з орендарями. Друга типова історія — коли системи проєктують окремо різні підрядники, і на стику димовидалення та автоматики виникають нестикування за алгоритмами роботи. Це вилазить уже на пусконалагодженні, коли переробляти дорожче й довше.
Ще один момент, про який часто забувають на етапі експлуатації — норматив регулює не лише проєктування, а й вимоги до подальшого обслуговування систем. Сигналізація, яка стоїть без регламентного техобслуговування рік чи два, формально є, а фактично не спрацює тоді, коли треба. Перевірки, регламент і журнали обслуговування — це не бюрократія заради бюрократії, а частина того самого захисту, про який іде мова в документі.
Врешті, розуміння цього ДБН — не про те, щоб вивчити текст напам'ять, а про те, щоб на старті проєкту закладати правильну логіку: спочатку категорія і клас небезпеки, потім — набір систем, і тільки після цього — конкретні технічні рішення й обладнання. Тоді й експертиза проходить швидше, і об'єкт справді захищений, а не просто формально відповідає паперам.
Звертайтесь у ТОВ “Київпожбезпека”. Команда спеціалістів зробить консультацію та допоможе з рішеннями систем протипожежного захисту будівлі Вашого бізнесу.