Порошкові системи пожежогасіння – це ефективні засоби для боротьби з пожежами різних класів. Вони використовують спеціальний порошок, який розпилюється на вогнище пожежі, перешкоджаючи доступу кисню і таким чином гасить полум'я. Ці системи ідеально підходять для захисту промислових, комерційних та житлових об'єктів, а також транспортних засобів.
Порошкове пожежогасіння діє шляхом розпилення спеціального вогнегасного порошку, який складається з дрібнодисперсних твердих частинок. Коли порошок потрапляє на полум'я, він покриває горючі матеріали та ізолює їх від кисню. Це запобігає подальшому горінню. Деякі типи порошків також мають здатність охолоджувати поверхні, що допомагає зменшити ризик повторного займання.
Системи автоматичного порошкового пожежогасіння мають низку важливих переваг:
1. Висока ефективність. Порошкові системи швидко гасять пожежі класів A, B, C та електрообладнання під напругою;
2. Універсальність. Вони можуть використовуватися в різних умовах та для різних об'єктів, включаючи закриті приміщення та відкриті площі;
3. Автоматичне спрацювання. Системи можуть бути налаштовані на автоматичне виявлення пожежі та спрацювання без участі людини;
4. Низька вартість обслуговування. Порошкові системи вимагають мінімального обслуговування, що робить їх економічно вигідними;
5. Безпека для обладнання. Порошок не проводить електрику, тому його можна використовувати для гасіння пожеж на електрообладнанні.
Системи порошкового пожежогасіння мають високу ефективність, універсальність та безпеку для електрообладнання, що робить їх ідеальним вибором для різних типів приміщень. Вони забезпечують автоматичне спрацювання і вимагають мінімального обслуговування, що знижує експлуатаційні витрати. Завдяки своїм перевагам, ці системи надійно захищають об'єкти від пожеж різних класів і забезпечують безпеку людей та майна.
Перший модуль порошкового пожежогасіння, який нами монтувався, стояв на невеликому складі електроніки під Києвом. Замовник наполіг саме на порошку — дешевше за газове гасіння, простіше в обслуговуванні, так йому сказали в іншій компанії. За півроку сталося спрацювання через несправність датчика — хибне, вогню не було. І от весь склад, включно з платами й корпусами техніки, вкрився дрібним порошком, який довелося вичищати тиждень, а частину товару списали через корозію контактів. Відтоді ми завжди питаємо замовника — а ви точно розумієте, що буде після спрацювання, не тільки під час?
Порошкові системи пожежогасіння — тема, яку часто спрощують до "поставили балони, і воно саме все загасить". Почасти так і є, працює це справді ефективно. Але є нюанси, які варто знати ще на етапі проектування, а не після монтажу, коли переробляти вже дорожче й довше.
Порошок далеко не для всього підходить, хоч продавці цього не люблять озвучувати. Що це взагалі за штука. Балон чи модуль, який при загорянні викидає порошкову хмару туди, де щось горить. Може в цілу кімнату піти, може точково — над серверною стійкою чи трансформаторною шафою, наприклад. Кисень перекрило, горіння загальмувалось — от і весь фокус. Хімія там складна, якщо чесно копати, з реакціями інгібування і всяким таким, але для замовника це неважливо. Йому важливо, щоб загасило.
Тепер про типи, бо тут люди плутаються постійно, навіть ті, хто нібито в темі. Є модульні — просто окремий балон, поставив над обладнанням чи в кутку приміщення, і він сам собі господар, спрацьовує локально. А є централізовані, де один здоровенний резервуар порошку і труби розходяться на купу приміщень одночасно. От тут і затик — багато хто береться тягнути трубопровід на невеликий об'єкт, хоча вигідніше просто розкидати кілька модулів по точках. Якось у нас був так одному замовнику прорахунок — виходило майже вдвічі дорожче тягнути трубу через два поверхи, ніж поставити чотири окремі модулі. Він спочатку не повірив, довелось на калькуляторі показувати.
А ще ці системи вміють спрацьовувати самі, без людини взагалі — датчик диму чи тепла побачив ознаки, і пішов сигнал на пуск. Їх зазвичай називають "Автоматичні порошкові системи пожежогасіння". Зручно, коли нема кому стояти з вогнегасником цілодобово. Але саме тут і корінь проблем, про які скажу трохи нижче. Але, чесно кажучи, саме тому й трапляються хибні спрацювання, як у тому випадку зі складом — датчик один, а виправляти наслідки доводиться всім.
Якщо розбирати технічно, порошкова система пожежогасіння принцип дії має такий: у балоні під тиском (зазвичай азот чи повітря) зберігається вогнегасна порошкова суміш на основі бікарбонату натрію, калію або фосфорноамонійних солей — вибір залежить від того, який клас пожеж прогнозується для об'єкта. Датчик фіксує загоряння, подає сигнал на пусковий пристрій, і той відкриває клапан балона. Порошок під тиском викидається через насадки-розпилювачі за секунди, буквально 5-15 секунд на весь обсяг захищуваної зони.
Швидкість — це те, за що люблять порошкове гасіння. Газові системи теж швидкі, але дорожчі в рази. Водяні спринклери повільніші й заливають усе навколо, включно з тим, що взагалі не горіло. А порошок — локально, швидко, без води, яка часто шкодить обладнанню більше за саму пожежу.
Мінус, про який мовчать продавці — порошок після спрацювання треба прибирати вручну, і робиться це не пилососом за п'ять хвилин. Дрібнодисперсна суміш проникає в щілини, вентиляційні решітки, електроконтакти. На виробництві харчової продукції це взагалі окрема головна біль — санітарні норми після спрацювання порошкової системи вимагають повного очищення приміщення, інколи з демонтажем обладнання.
До речі, про термін служби. Балони з порошком підлягають переогляду раз на 5 років, а сама суміш може злежуватися й втрачати текучість раніше — особливо якщо в приміщенні висока вологість. Бачив об'єкт, де за 4 роки порошок у балоні перетворився фактично на грудку, і система при спрацюванні просто не спрацювала так, як мала — струмінь пішов уривками, а не суцільним викидом.
Норматив тут один — ДБН В.2.5-56, плюс купа суміжних стандартів на автоматику. Читати їх нудно, чого приховувати, але без цього розрахунок не робиться, бо цифри там не з голови беруться. Об'єм приміщення, клас пожежної небезпеки, які саме матеріали всередині — і тільки тоді видно, скільки чого треба. Я щоразу перераховую наново під конкретний об'єкт. Пробував колись просто взяти цифри з попереднього проєкту схожого приміщення — не зійшлося, довелось переробляти.
Клас пожежі теж грає роль — A, B, C чи E, і від нього залежить, скільки порошку піде на кожен кубометр. У серверних, архівах, там де є обладнання під напругою, я зазвичай тягну людей у бік модульного порошкового гасіння — швидше й дешевше за газове. Хоча наслідки після газового чистіші, тут сперечатись не буду, це факт.
Порошку йде по-різному — залежить від нормативної інтенсивності подачі на кубометр, а вона своя для кожного класу пожежі, будь то A, B, C чи E, і ще від того, яку саме суміш використовуєш. На папері звучить як одна формула, на практиці — щоразу трохи інший розрахунок. Для серверних, архівів, приміщень з електрообладнанням під напругою частіше застосовують саме локальне порошкове гасіння модульного типу — воно швидше й дешевше за газове, хоча газове, звісно, чистіше з точки зору наслідків.
Є один момент, який часто упускають на етапі проектування — герметичність приміщення. Порошкова суміш працює ефективно лише при достатній концентрації в обсязі, а якщо приміщення негерметичне (є щілини, вентиляція без автоматичного перекриття), концентрація падає, і ефективність гасіння теж. Знаю випадок, коли систему змонтували правильно за розрахунком, а в приміщенні залишили відкритим вентиляційний канал — при спрацюванні половина порошку просто вилетіла через витяжку, а осередок так і не загасили повністю, довелось довгасити вогнегасниками вручну.
Вибір системи порошкового пожежогасіння вимагає врахування декількох важливих факторів, щоб забезпечити ефективний захист від пожежі. Ось основні критерії, які слід враховувати при виборі системи порошкового пожежогасіння:
Вартість системи порошкового пожежогасіння залежить від низки об’єктивних факторів: площі, типу об'єкта та порошку, комплектації системи, бренду. Орієнтуйтесь в першу чергу на параметри системи.
Монтаж порошкової системи пожежогасіння — робота, яку не варто довіряти першій-ліпшій бригаді за найнижчою ціною в тендері. І не тому, що я тут рекламую якісь стандарти заради стандартів — просто бачив, до чого призводить економія саме на цьому етапі.
Якщо розглянути глибше, автоматичні порошкові системи гасіння пожежі монтуються за таким алгоритмом:
Проводиться аналіз об'єкта для визначення його потреб.
Розробляється проєкт системи відповідно до вимог об'єкта.
Придбання необхідних компонентів системи.
Встановлення системи на об'єкті.
Перевірка працездатності системи.
Інструктаж співробітників щодо правил користування системою.
Планове технічне обслуговування для забезпечення безперебійної роботи системи.
Процес встановлення систем порошкового пожежогасіння включає оцінку об'єкта, проєктування, закупівлю обладнання, монтаж, тестування, навчання персоналу та регулярне обслуговування. Кожен етап є важливим для забезпечення безперебійної та ефективної роботи системи. Правильна установка і своєчасне технічне обслуговування гарантують надійний захист від пожеж та довговічність системи.
Автоматичні порошкові системи пожежогасіння для приміщень з постійною присутністю людей взагалі окрема тема — там додатково монтують кнопки ручного блокування пуску, звукову й світлову сигналізацію попередження. Пропускати цей етап заради економії — погана ідея, я такого не раджу нікому, навіть якщо замовник наполягає.
Обслуговування — це те місце, де ріжуть бюджет найохочіше. І саме тут потім усе й розвалюється, коли доходить до реального загоряння. Тиск у балоні впав непомітно, насадка забилась пилом, пусковий пристрій два роки ніхто не чіпав — по одному це дрібниці, а разом складається в систему, яка на вигляд справна, а по факту мертва. Раз на п'ять років перед переатестацією — це мінімум, який хтось вигадав для звіту, а не реальний графік перевірок. Я б дивився частіше, особливо якщо приміщення пилюке чи вологе.
Плюси й мінуси порошкового гасіння варто тримати в одній голові, бо окремо картина завжди виходить перекошеною. Спрацьовує швидко, коштує помітно менше за газове — це та причина, чому його взагалі обирають. Але платити за це доводиться потім. Прибирання після спрацювання — окреме задоволення, розповідав вище про склад під Києвом. Дрібний пил лізе в електроніку, куди тільки може. І без нормального обслуговування вся ця швидкість і дешевизна не варті нічого — система просто промовчить, коли треба спрацювати.
Порошкові установки пожежогасіння для серверних, до речі, окрема дискусійна тема серед фахівців. Дехто категорично проти — через ризик для обладнання. Дехто вважає прийнятним варіантом при обмеженому бюджеті, якщо газове гасіння не вкладається в кошторис. Особисто я б радив газове там, де ціна питання дозволяє, а порошок — там, де альтернатива це взагалі відсутність автоматичного гасіння.
Недорого замовити порошкову систему пожежогасіння під ключ ви можете в компанії «Київпожбезпека». Компанія пропонує широкий асортимент порошкових систем пожежогасіння, що відповідають усім стандартам безпеки. Тут ви можете замовити установку системи під ключ за вигідною ціною. Компанія забезпечує професійний монтаж, технічне обслуговування та навчання персоналу, гарантує надійність і довговічність своїх систем.